Головна Збірка новин Історія виникнення наждакового паперу
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

загрузка...
Сейчас 125 гостей онлайн

Історія виникнення наждакового паперу

наждаковий папір створення та вдосконалення

Історія виникнення наждакового паперу бере свій початок у Древньому Китаї. Перший наждаковий папір з'явився саме тут. Виготовляли наждаковий папір з таких матеріалів як: дроблені раковини молюсків і різноманітних ссавців, насіння рослин та квітів, а також з піску.

 Після цього створювали натуральний клей, який одержували в процесі обробки органічних речовин, наприклад шляхом виварювання костей тварин. Крім цього минулого використані деякі рослинні організми, які також містять клейкі речовини. Наприклад, добувався крохмаль, що входив до складу картоплі й кукурудзи, а також був у вживанні агар-агар - клейка речовина, яке містяться у водоростях. За допомогою отриманого клею абразивну крихту приклеювали до пергаментного паперу й робили шліфування дерев'яних або металевих поверхонь. По легенді в деяких Азіатських країнах як шліфувальна шкурка використовувалася шкіра акули або крокодила.

На початку 1833 року, молодий англійський учений Джон Океі спробував нанести на пергаментний папір не пісок, а здрібнене скло, тим самим винайшов прототип сучасного наждакового паперу. Класичний варіант сьогоднішньої шліфувальної шкурки був запатентований у США, 14 червня 1834 року, Айзеком Фішером-Молодшим. Основна ідея, що запропонував Фішер полягала у використанні нового виду абразиву - карбіду кремнію або оксиду алюмінію, попросту дрібних камінчиків, які прекрасно виконували свою головну функцію по згладжуванню різних поверхонь, звістно що зараз у багатьох випадках використовують і сучасніши види поліровок, наприклад, лазерная шлифовка шкіри або шліфовка металів за допомогою розчнинів.

В 1855 році шведський хімік Йохан Лундстрем вирішив проблему раптового запалювання сірників, які тим самим могли нанести травму й шкоду здоров'ю людини. Він вирішив нанести на голівку сірників і на наждаковий папір, розташований на бічній поверхні коробки, білий фосфор. Це дозволило сірникам не самозайматися, їх можна було запалювати тільки при необхідності об бічну поверхню сірникової коробки.

П'ятеро друзів-американців в 1902 році вирішили добувати корунд - це дуже міцний і твердий кристал, що застосовується в різних сферах промисловості. Але той матеріал, що вони вважали корундом, насправді виявився низькосортним мінералом. Друзі роздумували, що ж тепер робити зі знайденим матеріалом і в процесі експериментів була створена вологостійкий наждаковий папір. У теж час партнери поклали початок створенню великої промислової компанії 3M. Удосконалена версія водостійкого наждакового паперу була винайдена в 1916 році, фахівцями відомою компанією Woterdry. Їхній винахід використовували для полірування поверхні автомобіля.

Сьогодні наждаковий папір представлений чотирма типами абразивів. Це окис алюмінію, гранат, карбід кремнію й кераміка. Окис алюмінію відрізняється високим ступенем крихкості, тому при надмірному тиску легко ламається, створюючи нові грані, ця властивість робить її відновлюваним й довговічним. Наждаковий папір відрізняється ступенем зернистості, залежно від того яку роботу необхідно виконати, від чорнової обробки до видалення плям і подряпин на поверхні, тому на сьогоднішній день майстра можуть створити безліч шедеврів із дерева або металу.

 
додати

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить




...