Головна Збірка новин Фари їх види та історія створення
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

 

Сейчас 44 гостей онлайн

Фари їх види та історія створення

історія видів та типів фарВодії замислюються про фари тільки в двох випадках - коли вони по тій або іншій причині по ночам не бачать дорогу й, коли їх засліплює зустрічна машина. Поки не перегоряє лампа, про фари, звичайно, навіть не згадують. 

А даремно - адже від них залежить не тільки комфорт, але й безпека водія, майже так само як від масла Shell. Та й взагалі еволюція автомобільного світу й конструкція сучасної фари цікаві самі по собі

 Вольфрамова нитка розжарення галогенової лампи - майже прямокутне джерело світу, більше тьмяне на кінцях. А дуга має еліптичну форму майже постійної яскравості. Тому для фокусування пучків рефлектори повинні бути різними.

Старе й нове світло

Європейські й американські норми розподілу світлового потоку (а отже, і конструкції фар) трохи відрізняються. Для європейського типу фар характерна більш чітка світлотіньова границя з підйомом праворуч, світловий потік спрямований на дорогу й праве узбіччя. Такий розподіл мінімізує осліплення зустрічних водіїв і дозволяє бачити «пасажирське» узбіччя на більшу відстань. В американському варіанті фар світлотіньова границя менш виражена, світловий потік майже симетричний.

 У перших автомобілях використовувалися самі примітивні ліхтарі - гасові або ацетиленові. Років сто назад на місце відкритого полум'я вставили електричну лампочку. З однієї її сторони був відполірований рефлектор, з іншого боку - лінза. Герметизації фар у той час не було, так що рефлектор дуже швидко іржавів. І без того слабке світло ставало ще тьмяніше, а головне, навколо фари утворювався ореол, який засліплював зустрічні автомобілі. Заборону на фари цього типу ввели в 1941 році.

Герметична лампа-фара мало відрізняється по своїй суті від побутової лампи - вольфрамовий волосок поміщається в скляній колбі, заповненій інертним газом, але рефлектор установлений прямо усередині колби. Ці лампи, як і звичайні побутові, поступово втрачають яскравість, тому що вольфрам випаровується з волоска й осідає на стінках колби. Фари з перемиканням ближній/далекий режимом освітлення з'явилися тільки в 1920-х. До цього через величезні допуски тодішньої зборки всі регулювання по напрямку світлового потоку просто не мали сенсу. Герметичні фари виявилися досить дешеві- в основному через уніфікацію, що дозволяла гнати величезні тиражі. Фари випускали декількох типів, і стандартизований підхід зв'язував руки автодизайнерам, обмежуючи можливість додати машині індивідуальний вигляд. З 1973 року автовиробники стали заміняти лампи-фари на світильники з галогеновими лампами.

Галогенові лампи з 1980-х- найпоширеніша основа для автооптики. Це невелика лампочка, яка вставляється всередину зборки з рефлектора й лінзи. Завдяки сучасним герметикам і технології зборки зараз рефлектори вже майже не кородирують через попадання вологи всередину. Колба лампи з термостійкого кварцу дозволяє підтримувати досить високу температуру волоска, так що по колірному складу світло виходить істотно ближче до природного денного. Більш висока температура означає ще й те, що лампа має велику  світлову віддачу на одиницю енергії, та з іншого боку, вольфрамовий волосок через це випаровується швидше, і щоб цьому протистояти, галогенові лампочки заповнюють тепер не тільки інертним газом, але й парами брому або йоду. Галоген вступає в з'єднання з парами вольфраму, а при контакті з розпеченим волоском ці з'єднання знову розпадаються й вольфрам осідає на тому ж волоску.

Виробництво таких лампочок являє собою сполуку чималих досягнень в області високих технологій. Після того як електроди запаюють у скляну товщу денця, повітря відсмоктують із лампи через верхівку колби. Язичок полум'я нагріває верхню частину лампи до розм'якшення, а потік рідкого азоту прохолоджує основу майже до –200°С. Усередину колби кидають гранулу заморожених газів (це інертні гази плюс галоген). У той же момент м'яку верхівку лампи закупорюють, і коли гранула випаровується, тиск у колбі піднімається до 4-5 атмосфери.

Галогенова лампа випромінює світло з температурою 3400 ДО (колірна температура природного сонячного світла приблизно 6000 ДО). Останнім часом на дорогах з'являються лампи з біло-блакитним світінням, що помітно відрізняється від звичного жовтуватого. Звичайно, це «тюнінговані» лампочки, у яких на колбу нанесені різні покриття для імітації світла від більш дорогих газорозрядних ламп. Колірна температура дійсно трохи вище, але світловіддача не підвищується ні на гріш, так що ціль цього - тільки престиж.

 
додати

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить