Головна Середні віки Історія Варварів Імператор Карл Великий – вождь Франків
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

 

Сейчас 125 гостей онлайн

Імператор Карл Великий – вождь Франків

варвар імператор Карл Великий

Нехай усі живуть по справедливості,

дотримуючись закону Божого.

Капітулярій 802 року.

Відвідування Рима зробило незабутнє враження на молодого вождя залізних франків.

 Він довго бродив по руїнах Вічного Міста серед величезних амфітеатрів, розорених палаців і акведуків, що напівобвалилися. Папа Адріан розповідав йому про велич древньої Імперії, про Костянтина і Юстиніана, про Град Земний й Град Божій. Мабуть, із цього часу в душі Карла оселилася мрія, що переслідувало його все життя - мрія про побудову Граду Божого на землі. У славу Христа він рік за роком ходив походами на язичників-саксів, що жили за Рейном, рубався в битвах, руйнував ідолів і силою хрестив переможених. Вертаючись на зиму в Галлію, він намагався наслідувати християнських імператорів, облаштувати життя своїх підданих і організувати справедливе керування. "Нехай усі живуть по справедливості, дотримуючись закону Божого, - говорив один з його указів. - Нехай миряни й священики користуються по справедливості й без віроломства законами, нехай усі будують відносини між собою на основі милосердя й миру..."

 Карл визначив селянам посильні повинності й доручив єпископам стежити за тим, щоб графи й інші чиновники не кривдили простий народ. Він посилав в округи своїх контролерів і сам їздив по країні, перевіряючи справи. Відвідуючи монастирі, Карл вимагав, щоб ченці проводили життя в щоденних працях і молитвах, щоб вони створювали притулки для бідних і монастирські школи. У ті часи грамота була майже забута, і навіть Біблію переписували з помилками й пропусками. Карл скликав до свого двору відомих своєю вченістю священиків і ченців і доручив їм відновити святі книги в правдивому вигляді. Самим знаменитим із цих учених був Алкуін , що приїхав з Англії, він став близьким другом Карла, вихователем його дітей і главою маленького літературного кружка, де читали Біблію упереміш із Вергілієм і Фортунатом. Карл із наївною гордістю називав цей кружок Академією, а її членам привласнив імена античних поетів. Він вивчив латинську і грецьку мови й навчився читати, але писемності так і не подужав - хоча дуже намагався й навіть тримав під подушкою воскові дощечки для письма.

Вся державна діяльність Карла зводилася до переймання римських традицій у процесі соціального синтезу, до спроби відновлення на заході християнської Імперії. Ще з тих часів, коли варварські племена розселялися в римських володіннях, формально вважалося, що їхні вожді управляють з доручення імператорів - і Карл із повагою ставився до константинопольських василевсів. Однак в 797 році в Константинополі відбулася небувала подія - влада виявилася в руках жінки, імператриці Ірини. Єпископи Італії й Галлії не визнали її влади й запропонували імператорську корону Карлу. У Різдво 800 року Карл був коронований папою у соборі Святого Петра як імператор Римської імперії. Величезна юрба скандувала: "Карл найяснішим, коронованим Богом, великий миролюбний імператор, життя й перемога!"

Щоб возз'єднати Імперію, Карл запропонував Ірині свою руку й серце, але греки не побажали прийняти владу "варвара". Почалася війна, Карл здобув перемогу й змусив визнати за собою імператорський титул - відтепер існувало два імператори й дві "Римських імперії", на Заході й на Сході. Символом відновлення західної Імперії став величезний імператорський палац, побудований Карлом недалеко від Рейну, в Аахені. За час панування варварів секрети спорудження кам'яних палаців були забуті, і вченим ченцям з Карлової "Академії" довелося шукати таємне знання в древніх працях Вітрувія; вони впоралися зі своїм завданням і спорудили грандіозний будинок - але мармурові колони й скульптури довелося брати з руїн італійських міст. У ті часи всі міста лежали в руїнах, і Карл наказав побудувати палац на галявині посередині незайманого лісу, у місці, де він зазвичай полював. Його двір був несхожий на чинний двір східних імператорів; разом зі своїми друзями, синами й дочками Карл проводив час на полюванні й з ранку до вечора скакав по лісу, заганяючи оленів. Він любив зійтися один на один з диким вепром і в запалі сутички не раз виявлявся на краю загибелі - але завжди перемагав. Потім мисливці лічили трофеї, розкидали в лісі намети й улаштовували веселий бенкет. Колись за давніх часів так жили всі вожді франків, полювали й бенкетували. Карл був щирим франком - і лише іноді, про щось задумавшись, він виймав з-під подушки Біблію й заповітні дощечки для письма.

- Нехай існують школи, щоб учити дітей писати, - старанно виводив Карл, прозваний пізніше Великим. - Нехай усі живуть по справедливості, дотримуючись закону Божому...

 

 
додати

Комментарии 

 
0 #1 Шадюк Олена 2016-09-21 21:04 кльова він був великим і класним королем Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить