Головна Південна Америка Істрія Південної Америки ІСТОРІЯ АЦТЕКІВ
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

 

Сейчас 66 гостей онлайн

ІСТОРІЯ АЦТЕКІВ

Історія ацтеків та інших племенГорде собою піднімається місто -

Мехіко-теночтитлан.

Тут ніхто не боїться смерті в бої.

Це - наша слава!

Мексиканська пісня.

Цивілізація Перу була найдавнішою цивілізацією Америки, саме тут була одомашнена кукурудза, були споруджені перші зрошувальні канали й храми-піраміди. Інша древня цивілізація склалася в I тисячоріччі до н.е. у Мексиці; тут теж обробляли кукурудзу й зводили східчасті піраміди - по переказу ці піраміди й величезні висічені з каменю голови воїнів належали народу ольмеків. Ольмеки мали ієрогліфічну писемність і календар, що дивно нагадував давньоєгипетський; їхня древня цивілізація загинула в результаті навали варварів, але частина ольмекських племен відступила на півострів Юкатан і на початку нашої ери заснувала тут міста-держави майя.

Держави майя нагадували зменшені копії Великої Інкської Імперії, "Тауатинсуйю". Так само як в інків, держава очолювалося необмеженим монархом, " халач-вініком" - "великою людиною". "Великих людей" ховали в гробницях-пірамідах; їм підкорялися численні чиновники й жерці. Селяни, "нижчі люди", жили громадами з рівномірним розподілом землі, обробляли поля правителя й поля храмів, виконували трудову повинність на будівництві доріг і палаців. Майя зберегли писемність і інші знання ольмеків, але історія їхніх держав була історією важкої боротьби за існування. Землі Юкатана були малородючими й давали врожай лише два-три роки, потім доводилося розчищати від лісу нову ділянку - це була виснажлива праця, адже індіанці не знали заліза й рубали дерева кам'яними сокирами. Крім того, з материка містам майя постійно загрожували войовничі варвари - спочатку тольтеки, потім ацтеки. Напівпустелі північної Мексики відігравали роль Великого Степу; вони постійно викидали хвилі войовничих варварських народів, які рухалися звідси на південь - на благодатну долину Мехіко й на узбережжя, звідки колись утікали майя. У долині Мехіко відбувався соціальний синтез, завойовники засвоювали цивілізацію скореного народу, і через якийсь час тут знову виростали міста й храми. Після ольмеків тут жив невідомий народ, що побудував колосальні піраміди в Теотіуакане, а потім - тольтеки, що освоїли іригацію й нові сорти кукурудзи. У ХIII столітті на долину Мехіко обрушилася нова навала. "У п'ятий рік Очерету стали наближатися чичимеки, - говорить переказ. - Вони жили, як лучники (мисливці), у них не було будинків, не було земель, їхнім одягом не були ткані плащі - тільки шкіри тварин і трави були їхнім платтям". Чичимеки були дикими варварами, "собачим народом", вони зруйнували міста тольтеків і змусили вцілілих платити данину. В ар'єргарді цієї варварської хвилі в долину Мехіко прийшло споріднене чичимекам плем'я ацтеків; після довгих скитань воно зміцнилося на острові посередині озера Тескоко. Поступово, у ході тривалих війн, ацтеки підкорили інші племена долини й створили великий племінний союз, землі якого простиралися від тихоокеанського до атлантичного узбережжя Мексики.

До початку ХVI століття острівне поселення ацтеків розрослося у велике місто Теночтитлан із сотнями тисяч жителів, величезними храмами й палацами знаті. У місті жило двадцять ацтекських родів, кожний з яких мав свій храм і кілька виборних "вождів", один з яких - найбільш красномовний "оратор" - представляв рід у раді племені. Рада вибирала двох вождів племені - "вождя людей", що відав військовими питаннями, і " жінку-змію" (у дійсності чоловіка), що відав цивільними й релігійними справами. Більшу частину населення міста становили селяни, що мали наділи землі на околицях; ці наділи належали роду, але могли успадковуватися - переділів уже не було. Оселившись у долині Мехіко, ацтеки освоїли землеробство, однак основним їхнім заняттям - як у колишні варварські часи - залишалася війна. Щороку ополчення ацтеків і їхніх союзників ішло в похід на околишні племена, і кожний із воїнів мріяв захопити бранця, щоб потім принести його в жертву в підніжжя родового храму-піраміди. Ацтек який приніс кілька таких жертв, ставав "текулі", шановним воїном; він міг вступити в один із двох "союзів воїнів", "Союз Орла" або "Союз Тигру", і носити прикрашений пір'ям шолом або ягуарову шкіра. Воїни -"текулі" не обробляли поля, їхні наділи обробляли селяни скорених громад; за дотриманням цього порядку спостерігали гарнізони ацтекських воїнів. У роки, коли не було воєн, "текулі" змагались у військовій майстерності з воїнами союзних міст; ці маневри-турніри закінчувалися приношенням "команди, що програла," у жертву богам. У державі ацтеків панували варварські закони, коли полонені вороги сотнями й тисячами приносилися в жертву; у підніжжя пірамід текли ріки крові, і тільки в одному храмі зберігалося 130 тисяч черепів жертв. Лише наприкінці ХV століття ацтеки стали зберігати життя якоїсь частини полонених; бранці обробляли землі, призначені для утримування вождів і храмів.

Ацтеки панували над чотирма десятками індіанських племен, що платили їм тяжку данину; їхній племінний союз тримався лише жорстокістю й військовою силою, тому його розпад був неминучий. В 1519 році на мексиканському узбережжі висадився іспанський конкістадор Эрнандо Кортез із загоном із чотирьохсот іспанців; до нього відразу примкнули індіанські племена, що страждали від данини. Десятки, а потім сотні тисяч індіанських воїнів боролися разом з військом Кортеза; у серпні 1521 року Теночтитлан пав.

На вулицях лежать зламані дротики,

Валяються жмути волосся.

Удома стоять покинутими,

Зробилися червоними їхні стіни...

На вулицях і площах кишать хробаки,

І стіни заляпані мізками...

- так описує переказ останні дні ацтекської столиці. Війни й страшні епідемії віднесли 9/10 населення Мексики. В 1521 році почався новий період американської історії.

Підводячи підсумки історії середньовічної Америки, потрібно сказати про різноманіття культур цього великого континенту. У ХV столітті більша частина Америки ще належало племенам мисливців і збирачів. В аргентинських пампасах жили племена теуэльчо, які полювали на страусів і антилоп за допомогою кам'яних куль на довгих ременях - "боло". На бразильському плоскогір'ї жили племена жес, що збирали личинки комах, яйця черепах, горіхи й корінь. У джунглях Амазонки жили племена рибалок; на островах і узбережжях Карибського моря жили араваки, що перейняли в майя підсічне землеробство. У долині Міссісіпі мисливці теж поступово переходили до землеробства й тут подекуди були поселення із храмами й пірамідами. Напівпустельна долина Ріо-Гранді була центром американського Великого Степу; тут жили войовничі мисливські племена й звідси походили всі хвилі навал.

історія та культура ацтеків Серед великої розмаїтості ландшафтів Америки древні індіанці виділили два "раї на землі" - благодатні долини Куско й Мехіко. Тут, серед гір на висоті 2000 метрів над рівнем моря, панувала вічна весна й на надзвичайно родючих землях давала казкові врожаї цариця цих місць - кукурудза. Тут швидко виросли села й міста, незабаром з'явилася недостача земель, селяни будували іригаційні системи й тераси на схилах гір. Підвищення демографічного тиску в сполученні з культурним впливом далекої Азії привело до появи могутніх імперій, що мобілізували тисяч селян на будівництво каналів і пірамід. Це були імперії бронзового століття, подібні до Єгипту й Шумеру; індіанці ще не знали заліза й колеса, в інків ще не було писемності, а в Мексиці не було свійських тварина - крім собак, яких відгодовували на м'ясо. Розділені на полки й батальйони армії імперій боролися кам'яними палицями й списами з обсидіановими наконечниками - їхнє озброєння було не краще, ніж у войовничих мисливців, і вони часто терпіли поразки. Хвилі варварських навал розтрощували імперії й цивілізації, але через якийсь час варвари переймали культуру переможених народів, і імперії відроджувалися. Так було в Старому Світлі, так було й у Новому - доти, поки не наступив НОВИЙ ЧАС.

 

 
додати

Комментарии 

 
0 #2 іваві 2014-09-26 00:07 Цитировать
 
 
0 #1 ната 2011-09-27 18:20 файна сторінка Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить