Головна Історія України Збірка матеріалів План Наполеону щодо України
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Это интересно

загрузка...
Сейчас 140 гостей онлайн

План Наполеону щодо України
плани Наполеона що до УкраїниУлітку 1812 року Наполеон рушив проти України півмільона військ, де були люди двадцяти однієї народності. Самими численними були, до 100 тис., польські солдати з Варшавського князівства, васала Франції. Цілісно польськими були лише 5 (Польський) корпус під командуванням Ю. Понятовского й дивізія Домбровського, інші ж уродженці польських земель були розкидані по французьких з'єднаннях. Але всіх їх поєднувало бажання - землі правого берега Дніпра приєднати до Польщі, а ліворуч створити Наполеониду... Наполеон перейшов Німан. Йому протистояли лише три армії, довірені Барклаю-Детолии, князеві Багратіону й Тормасову, що складалися з 217 тисяч чоловік. Олександр заприсяг не складати зброї, доки ні єдиного ворожого воїна не залишиться в царстві його. 6 липня царем був оприлюднений маніфест, що призивав всіх і кожного на оборону Батьківщини... Першого грудня армія Наполеона назад перейшла Німан, у числі біля двадцяти тисяч чоловік замість півмільйона воїнів, які війшли в червні місяці в межі Російської імперії... 
Розробляючи кампанію нападу на Росію, Наполеоном було приділено чимало місця майбутньому «козацького краю» по-наполеоновскі. Для імператора були складені кілька меморандумів по украінських справах. Авторами одного з меморандумів були два   польських поміщики - Нейман і Городицкий. Їх прожект, під час аудієнції, в 1809 р. був докладений наполеонівському міністрові закордонних справ Талейрану. Поляки завіряли, що тільки Наполеон вступить у межі Росії, проти царської влади готові повстати 50 тис. чоловік - в основному українці. Правда в 1812 році, той же Нейман, уже пропонував французькому військовому командуванню вислати в «південні провінції Польщі» (так польські шляхтичі називали тоді Україну) армійський корпус - на допомогу якому повинна буде негайно виступити 40-тисячна українська повстанська армія. Подібний оптимізм був і в адміністрації герцогства Варшавського, що теж склали свій меморандум для Наполеона. На їхню думку, українці були готові чи ледве не в будь-який момент відділиться від Росії й знову, як багато років тому, стати підданими Польщі. Правда цей пасаж ніяк не подобався Бонапартові, що стежив за тим, щоб залежні від Франції держави ніяким чином не підсилювалися. І все-таки плануючи захоплення України, Наполеон і його соратники, природно подумали про майбутнє настільки бажаного для них «козацького краю». Завдяки к.і.н. В. Гораку сьогодні озвучені відомості про можливий державний устрій «країни козаків» після перемоги Наполеона над «російськими варварами»: «Україна бажала вийти зі складу Російської імперії й стати незалежною державою, названаю на честь французького імператора Наполеонидой. Територія новоствореної держави повинна була охоплювати головним чином територія Лівобережжя й Криму. На чолі Наполеониды повинен був стояти, гетьман, яким повинен був стати не українець, а хтось із найближчого оточення Наполеона.» Наполеонида так само повинна була ділиться на князівства. За межами Наполеониды, залишалася Правобережна Україна, так само поділена на князівства й передана під протекторат Варшавського князівства. Такий підхід до України був правилом не тільки для аналітиків і консультантів Наполеона, але й для польської шляхти, що послідовно проводять у життя формулу «розділяй і пануй», замішану на русофобии. 
Як затверджує той же В. Горак, перед тим, як перейти Німан, Наполеон наказав своїм агентам підняти на Україні повстання. У Україні не найшлося людей його починати. А от коли російський імператор Олександр видав указ про утворення в Україні, з метою боротьби з наполеонівськими загарбниками, добровільних козацьких полків, це знайшло масову підтримку царського престолу з боку українців, викликавши непідроблений ентузіазм. До початку осіни 1812 року в Україні було вже сформоване 19 козацьких полків по 1200 бійців у кожному (з них 15 полків було створено на Лівобережній і 4 на Правобережної України), до уже були 20 - слобідсько-черкаських і українських козачих полків регулярної армії. Далі пішов указ про утворення в Чернігівській і Полтавській губерніях земського ополчення, у ряди якого записалося близько 42 тисяч чоловік. Їх досвід відразу був перенесений на інші губернії Росії. Усього ж кількість українських добровольців, що бажають боротися з наполеонівською навалою як у рядах козаків, так і в рядах ополчення, досягло більше 70 тисяч чоловік. Наполеон і його солдати зіштовхувалися з ними не раз - і на Бородінському полі, і на полях боїв у Західній Європі. Так замість союзного «українського повстанського війська», що Наполеонові обіцяли його консультанти й польська шляхта, у Україні, що не побажала стати Наполеонідой, виникла інша армія, що бореться за Батьківщину. Крім цього в Російської армії боролися: Гусарські полки - Ахтырський, Лубенський, Сумський, Павлоградський, Маріупольський. Драгунські - Харківський, Чернігівський, Київський, Новоросійський, Стародубовський, Житомирський.
Що ж стосується ополчення, те М. Кутузов уже 17 липня прийняв начальство над ополченням, і тільки 8 серпня він був призначений головнокомандуючим всіма арміями й ополченням. Саме Кутузов зайнявся формуванням ополченских загонів з 12985 селян, постачанням їх всього потрібного, як і армії, призваних боронити Батьківщину. Тут доречно привести витримку з рапорту Івана Котляревского до Якова Івановича Лобанова-Ростовського. (Не плутати із Дмитром Івановичем Лобановым-Ростовським, так само військовим губернатором і главою ополчення.) «Його сіятельствові панові українському генерал-губернаторові й кавалерові. Формуючого 5-й кінний козачий полк рапорт. (Рапорт про малорусів Полтавщини справжній, без перекладу.) ...У тім люди, прийняті мною, гарні, старих немає й дуже молодих мало, надходять у козаки із задоволенням й без найменшої зневіри; усі з піками, але багато шабель є з кіс перероблені. Є з рушницями й пістолетами, але ця зброя в посередній справності; коней небагато, але до служби придатні; одяг у всих новий, але потрібно буде привести в однаковість; в одних шапках не дотримана міра, тому що одні досить високі, а в інших низькі, але всі однакового виду; люди дуже гарні, конникі кращі посередніх...» Кутузов саме українським козачим полицям на чолі з Милорадовичем наказав взяти Варшаву. Вихованець Суворова одержав ключі від міста з рук того самого чиновника, що за дев'ятнадцять років перед тим підніс їх графові Римникському, а ще через дев'ятнадцять років будуть піднесені полтавчанину И. Паскевичу. Дотримуючись наставлянь государя й фельдмаршала, Милорадович оголосив жителям, що церкви й закони їх залишаться недоторканними, що «государ з особливого заступництва Варшаві звільняє неї від постою, не бажає проливати кров за кров і платити руйнуванням за руйнування, навіть для найбільш винних відклав суд свій караючи їхньою одною милістю».
Спостерігаючи за сьогоднішньою русофобською політикою Варшави, ми росіяни й у Москві й у Полтаві все-таки не можемо позбудеться від здивування: переможені у вирішальних битвах, прийняті в «лоно матері Росії», поляки не перестають бунтувати й нехтувати росіян, особливо українців, обзиваючи їх українським і москальским бидлом, незважаючи на те, що влади ставилися до ляхів в Імперії, часто краще, ніж до росіянином. Нинішнє ж керівництво в Москві й Києві прагне «улестити» нащадків «шляхтичів», (вибачаються за пакти й підроблені листи Берии.) так само, як це робили імператори в Петербурзі... І все-таки Вітчизняна війна 1812 року послужила джерелом широкого патріотичного руху в країні. Україна, наплювавши на чергову Наполеоніду, підтвердила вірність Полтавської вікторії, що в остаточному підсумку забезпечило розгром наполеонівської армії «двунадесяти народів» і появі російських військ і українских ополченців у Варшаві й Парижі. Потужний заряд патріотизму 1812 року вбрав у себе духовний потенціал боротьби українського народу за славу своєї єдиної Батьківщини.

 
додати

Комментарии 

 
+1 #2 Sergiusz 2013-05-17 03:16 Ну і на дідька було транслювати цю московську пропаганду? Цитировать
 
 
+1 #1 понтіфік 2012-11-06 23:21 пропоную творчу співпрацю
http://md-eksperiment.org/
Цитировать
 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить




...