Головна Древній світ Світова Історія ПІДСУМКИ ДРЕВНЬОЇ ІСТОРІЇ
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Вивчати українську історію як науку, зможе лише мала частка фахівців і людей закоханих у рідну землю, але дізнатися докладніше про головні та найцікавіші моменти нашого минулого може кожний.

Это интересно

загрузка...
Сейчас 71 гостей онлайн

ПІДСУМКИ ДРЕВНЬОЇ ІСТОРІЇ

стиск, та підсумки древньої історії

Отже, давайте ще раз оглянемо поглядом світ древньої історії - щоб, нарешті, підвести підсумки й перевернути останню сторінку.

Початком днів і крапкою відліку історії людства було освоєння землеробства й скотарства - Неолітична Революція, 

що невпізнанно змінила світ древніх людей і поклала початок новому виду Homo sapiens, виду людей-хліборобів. Спочатку хлібороби жили маленькими родовими громадами, разом обробляли поля й поклонялися богу-предку в родовому храмі. Коли виявлялася недостача землі, громади провадили висілки й освоювали нові землі - так поступово вони просувалися на захід і схід, у долини Дунаю, Інду й Гангу. На древній батьківщині землеробства, Близькому Сході, поступово ставало все більш тісно, і селянські громади приступили до осушення нільських і месопотамських боліт. Це зажадало об'єднаних зусиль сотень людей, але, в остаточному підсумку, іригація подарувала людям небачені колись врожаї й достаток. Села розрослись, перетворилися в міста, а общинні храми - у шикуючись над рівниною зікурати. Однак згодом почалося перенаселення, стала відчуватися нестача землі й поля громади були поділені між селянами - при цьому храму була виділений велика ділянка, що як і раніше обробляли спільно. Демографічний тиск поступово зростав, після чергового розділу батьківського поля між синами наділи ставали настільки дрібними, що на них не можна було прокормитися. Селяни брали зерно в борг під відсотки, і, не будучи в силах розплатитися з боргами, зрештою, втрачали свою землю. З'явилися маси безземельних і жебраків, вони орендували землю в багатих сусідів або йшли в міста, сподіваючись прокормитися ремеслом. Поруч із халупами бідняків виросли палаци багатіїв, поміщиків і лихварів, що скуповували селянські землі й завдяки своєму багатству захопили владу в громаді. Зрештою, почався Стиск - час постійного голоду й воєн між громадами за землю. Війни породили військову диктатуру й Імперію Саргона Великого, "соціалізм у солдатських чоботях". Царі, що прийшли до влади, затвердили звичай Справедливості, регулярне скасування боргів, звільнення боргових рабів і повернення землі біднякам. У часи III династії Ура більша частина землі була приписана до общинних храмів, і общинники, як і раніше, до розділу земель, обробляли ці землі спільно - але тепер храмові громади втратилися самоврядування й перетворилися в державні господарства, а общинники стали робітниками, що одержували продовольчі пайки.

Храмові господарства, "робітники загони", чиновники-жерці й переписувачі - такий був вигляд шумеро-єгипетського соціалізму. Над суспільством піднімався цар-бог, фараон або лугаль, мобілізувавши десятки тисяч людей на будівництво величезних іригаційних систем. Могутність царів-богів дозволило об'єднати зусилля колосальних людських мас і, у буквальному значенні слова, витягти з води землю Шумеру і Єгипту, створити на місці болотистої рівнини хлібні поля, що годували народ. Слідом за іригаційними системами були створені колосальні піраміди й зікурати - символи Імперії, що об'єднала зусилля мільйонів. Цей образ Великої Імперії поширився по усьому світі й викликав наслідування в Мікенській Греції, в Індії, а пізніше - в Індокитаї й, може бути, навіть у далекій Імперії Інків, - усюди ми знаходимо піраміди, храмові господарства й царів, що називають себе богами.

Катастрофа великих імперій III-го тисячоріччя була викликано першою Хвилею - навалою, що обрушилася на світ хліборобів із Великого Степу. Хлібороби не були єдиним видом Homo sapiens, що населяв нашу планету. У Великому Степу жили скотарі, що зберегли агресивні традиції древніх мисливців. Умови високого тиску й постійні війни робили кочівників надзвичайно витривалими й агресивними, а заняття скотарством спонукувало їх звертатися зі скореними, як з худобою. У той час, що як звикли до мирної праці хлібороби поступово розучилися вбивати, війна була частиною життя кочових племен. Аж до недавнього часу всесвітня історія була історією боротьби двох видів людей, і успіх у цій боротьбі звичайно належав кочівникам - завдяки їхньому вмінню вбивати і їхньому союзу з конем. Початок цьому союзу поклало освоєння степовиками бойової колісниці, і наступним кроком було освоєння кінноти, потім - винахід сідла й стремені. Кожний новий крок на цьому шляху приносив кочівникам нові переваги й порушував військову рівновагу двох видів, на землеробські області обрушувалася Хвиля могутніх і жорстоких завойовників. Хвилі навал розірвали на частини історію землеробських цивілізацій; кожна Хвиля спричиняла демографічну катастрофу, більша частина населення винищувалася завойовниками, і в спустошеній країні історія починалася спочатку.

Перша Хвиля з Великого Степу обрушилася на світ у середині II тисячоріччя, завойовники зруйнували міста й поневолили вціліле населення. Вони створили "арійський порядок", при якому населення ділилося на панів, рабів-ілотів і що платили данину перієків-плебеїв. "Арійська епоха" на Близькому Сході тривала більше п'яти сторіч - поки чисельність землеробського населення не досягла колишнього рівня й знову не починався Стиск. Стиск породив нову Імперію - Велику Ассірійську державу, що об'єднала весь Близький Схід. Ассірійські царі залізною рукою перемішали й примирили у своїй імперії всі народи Сходу; кожний селянин одержав своє поле - але буржуазні міста зберегли самоврядування й постійно повставали проти соціалістичної монархії.

Ассірійська держава загинула в результаті нової Хвилі з Великого Степу - навали скіфів. Скіфи першими навчилися стріляти з лука верхи на коні - і передали це мистецтво своїм родичам, мідянам і персам. В VI столітті перси завоювали всю Передню Азію й, засвоївши ассірійські традиції, створили тут нову Світову Імперію. До середини I тисячоріччя Стиск поширився за межі первісного вогнища цивілізації, Близького Сходу. В VII столітті з'явилися перші грецькі міста, що незабаром стали ареною революцій і спроб установлення "тиранії". На відміну від замкнутих долин Нила і Євфрату, Греція була відкрита для еміграції - і під напором демографічного тиску греки незабаром заселили майже всі береги Середземномор'я. Потім вони зуміли налагодити увезення зерна в обмін на ремісничі товари; демографічний тиск упав і Греція стала процвітаючою країною торгово-промислових республік. Цей успіх тривав біля двох сторіч, але, зрештою, знову наступило перенаселення й соціальні революції привели до влади "тиранів".

У середині IV століття сусіди й родичі греків, македоняни, зробили нове Фундаментальне Відкриття у військовій справі - вони створили непереможну македонську фалангу. Поява фаланги викликала хвилю македонських завоювань, Олександр Великий скорив весь Близький Схід і дійшов до Інду. У результаті соціального синтезу тут народилося декілька нових, "елліністичних" монархій, які зуміли сполучити грецьку культуру й соціальні традиції Сходу. За македонською хвилею пішла римська хвиля, пов'язана з винаходом римлянами маневреної тактики польових боїв. Рим, досі мало кому відоме містечко на березі Тибру, став володарем Середземномор'я; захопивши незліченні маси рабів, римляни створили в Італії рабські плантації, а населення скорених провінцій змусили платити данину. Однак наприкінці I століття до н.е. Стиск поширився й на Італію, і римські бідняки піднялися проти плантаторської знаті; після кривавої столітньої революції до влади прийшли імператори, що роздали італійські землі селянам і солдатам. Але в провінціях збереглися великі маєтки, боргове рабство й гноблення; наприкінці II століття, поширюючись на захід, Стиск досяг Галлії й Іспанії, викликавши тут потужні повстання, що призвели до нової соціальної революції й відновлення Імперії. Нові імператори водрузили на свої прапори християнський хрест - символ соціальної справедливості й милосердя; світова соціалістична релігія, християнство, стала опорою Імперії. У міру підвищення демографічного тиску перенаселення поширювалося на захід і на схід, викликаючи всюди голод і соціальні революції. В IV-V століттях до н.е. Стиск досяг Індії й Китаю, породивши тут нові монархії. Заповнення екологічної ніші змушувало древні суспільства приймати форму, що забезпечувала існування максимального числа людей - і цією формою була соціалістична монархія, що віднімала землю в багатих, щоб дати її бідним. "Нинішні вчені повелителі, - писав Хань Фей-Цзи, - говорять про керування найчастіше так: дайте бідним і незаможним землю, щоб забезпечити тих, у кого нічого немає".

Соціалістичні імперії існували б тисячоріччя, якби не хвилі навал з Великого Степу, знову й знову обрушувалися на землеробські країни. У той час, як звиклі до мирної праці хлібороби поступово втрачали колишню войовничість, кочівники  що постійно боролися за пасовища винаходили нові види зброї. В IV столітті поява сідла, стремені й шаблі породило нових кентаврів і викинуло з Великого Степу ціле збіговисько невідомих раніше народів. Це була нова катастрофа, хвилі навал з півночі й півдня захлиснули древній світ. Важкий лук, стремена, шабля приносили всі нові й нові перевороти у військовій справі, і з кожним таким переворотом на світ виходила нова Хвиля. Гуни, ефталіти, сяньби, авари, тюрки, араби, угорці - хвилі жорстоких завойовників котилися по руїнах Древнього Світу, випалюючи все, що ще залишалося. Через два-три сторіччя земля поглинула попелища міст, колись жваві долини заросли лісами, антична цивілізація була забута, і світ повернувся до первісного стану. Тільки через тисячу років творці Відродження відкрили перед здивованою Європою таємниці минулого; були витягнуті з монастирів і знову прочитані грецькі книги. Багато хто не повірили їм - дотепер існує теорія, що стверджує, що Древнього Світу не існувало, що його літописи - це помилки переписувачів, настільки вони схожі на літописи Середньовіччя. Але ми знаємо, чим пояснюється ця подібність - новий цикл демографічного розвитку повторювала попередні цикли. Знову почався Стиск, з'явилися міста, науки, мистецтва, цивілізація. Потім прийшла черга революцій і Імперій...

"Рід іде й рід приходить, а земля залишається навік..."

 

 
додати

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить




...