Головна Древній світ Історія Древньої Греції ЕПІЛОГ ГРЕЦЬКОЇ ІСТОРІЇ
 

Пошук по сайту

От партнёров

Вивчаємо англійська мова з методичним порталом.

Замовити роботу

Замовити роботу

Вивчати українську історію як науку, зможе лише мала частка фахівців і людей закоханих у рідну землю, але дізнатися докладніше про головні та найцікавіші моменти нашого минулого може кожний.

Это интересно

 

Сейчас 171 гостей онлайн

ЕПІЛОГ ГРЕЦЬКОЇ ІСТОРІЇ

кінець грецької історії

При розбратах і великі

держави рушаться.

Салюстій.

Трагізм історії полягав у тім, що римляни воювали із греками руками греків. Спарта була розтрощена військами ахейського союзу міст, очолюваного Коринфом; із цього часу Ахейський союз залишився останнім оплотом греків. З дозволу Рима в Ахайї правила буржуазна аристократія, але, як і в Спарті, прості люди постійно хвилювалися й вимагали переділу землі. Перенаселення охопило всю Грецію, і, як передбачав Аристотель, воно повинне було привести до революції й тиранії. Ця остання революція - епілог грецької історії - почалася в 147 році одночасно з повстанням проти Рима. Вождь повсталих Діей оголосив про скасування боргів і звільненні багатьох тисяч рабів - але це було повстання приречених. В 146 році Коринф був узятий римськими легіонами, населення винищене або продане в рабство. Історик Полібій писав, що відпочиваючи від різанини, римські солдати грали в кості на картинах знаменитих грецьких художників. Місто було зруйновано й місце, де воно стало, було присвячено богам; були зруйновані половина міст Греції, і долею вцілілих ахейців стала рабська праця на італійських плантаціях. Спустіла Греція перетворилася в римську провінцію, і її історія злилася з історією Рима;

на місці Коринфа згодом була заснована римська колонія й знову виросло велике торгове місто - але це було місто римлян, а не греків.

Так, у полум'ї революцій і воєн, закінчилася історія Древньої Греції. Вона почалася ахейським завоюванням, пройшла довгий шлях переймання східної культури й додавання нової цивілізації. Потім, з підвищенням демографічного тиску, почалася колонізація Середземномор'я й виникли перші тиранії. Морська торгівля відстрочила Стиск і викликала розквіт буржуазного суспільства, ріст міст, процвітання мистецтв і народження науки. Однак цей розквіт виявився невічний - зрештою, знову наступило перенаселення й знову прийшов час революцій. Ця нова хвиля революцій закінчилася катастрофою: буржуазна аристократія призвала в країну спочатку македонян, а потім римлян; римські варвари вогнем і мечем пройшли по Греції, залишивши після себе пустелю. Потім, сторіччям пізніше, вони успадкували грецьку культуру й створили нову цивілізацію - так само, як колись греки запозичили культуру Сходу. Так були завжди: варвари скоряли древню цивілізацію й одночасно прилучалися до цивілізації, розширюючи область древньої культури. Стародавні культурні держави не відрізнялися войовничістю; їхнє населення було привчено займатися мирною землеробською працею й не могло пручатися звиклим до війни варварам - до того ж, воюючи один з одним, варвари постійно винаходили нову зброю. Перси завоювали Близький Схід, освоївши мистецтво кінних лучників, їх змінили македоняни, що створили знамениту фалангу, а потім - римляни з їхніми легіонами. Завоювавши країни древньої культури, перси, македоняни й римляни прилучилися до цивілізації, але разом із тим принесли на Схід свої звичаї й створили нові держави - новий світ, у якому злилися традиції різних народів, корінь минулого й паростки майбутнього. Греки, що прийшли на Схід разом з Олександром Македонським, перетворили світ древніх імперій; поруч із пірамідами й зікуратами виросли колони грецьких храмів, поруч із одряхлілим Вавилоном народилася нова столиця Сходу, Селевкія. Далеко в Середній Азії, на кордоні обітованого світу, з'явилися грецькі міста, де діти займалися в гімнасіях і вивчали Гомера. Це був новий світ і цьому новому, елліністичному світу присвячена наступна глава нашої історії.

 
додати

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить