Тиран... був гуманною й лагідною людиною.

Аристотель. Політика.

Тирани вигнали "кращих людей" і розділили між селянами їхні землі. Над рівнинами Аттики знову зійшло сонце, і селяни мирно орали свої поля під спів жайворонка. Вони говорили, що в країну повернулося Золоте Століття, про яке колись писав Гесіод:

Створили насамперед покоління людей золоте

Вічні боги, власники жител олімпійських...

Писистрат відродив стародавні селянські свята на честь бога вина й урожаю Діоніса. Це були бенкети, що тривали підряд кілька днів і ночей, селяни надягали стародавнє вбрання й танцювали під звуки кімвалів і тамбуринів. "Тиран" їздив по селах, танцював разом із селянами, роздавав гроші бідним і судив сперечальників. "Він був гуманною й лагідною людиною", - писав Аристотель.

Однак "Золоте Століття" не могло тривати вічно; рано або пізно повинен був повернутися час малоземелля. Писистрат виводив переселенські колонії й найбільше піклувався про хлібну торгівлю; у цей час були засновані торговельні бази в чорноморських протоках, і на ринки Аттики став надходити хліб із берегів Криму. Це була велика подія, слідом за фінікійцями греки вступили на дорогу торгово-промислового розвитку, вони стали в масових масштабах ввозити хліб в обмін на вироби ремесла. В Афінах, як на дріжджах, виріс великий ремісничий квартал, Кераміки; тут робили чудові амфори, розписані чорним лаком. Афінська кераміка, зброя, вино продавалися в чорноморських колоніях, в Італії, у Єгипті; купці й ремісники збивали великі багатства, усюди панував дух заповзятливості й успіху. Афіни, що ще недавно були невеликим селищем, перетворилися в місто з 50-тисячним населенням і власним торговельним і військовим флотом. Греки вступили в боротьбу за бувші під контролем у фінікійців морські шляхи й ринки Середземномор'я, боротьбу, у якій мирна конкуренція перемежовувалася з піратством і морськими боями.

Крім фінікійців, Афіни мали ще одного давнього ворога - цим ворогом була Спарта. Спарта залишилася одним з небагатьох грецьких держав, де у влади як і раніше знаходилася аристократія гоплітів. Спартанці ненавиділи "чернь" і її вождів і прагнули, будь-що-будь скинути "тиранію". У Греції не було сили, здатної протистояти спартанській фаланзі, коли вона, заспівуючи переможний гімн, рухається на ворога; в остаточному підрахунку, Спарта розтрощила всі грецькі "тиранії". В 510 році спартанці оволоділи Афінами й вигнали спадкоємця Писистрата, Гипія.

Після падіння "тиранії" влада знову опинилася в руках заможних громадян, гоплітів - відповідно до законів Солона тільки вершники й гопліти могли займати державні пости. Правда, це вже не була влада старої аристократії; потерпілим від тиранів старим аристократичним родам довелося потіснитися перед новими людьми. Серед нових гоплітів було багато заможних селян, торговців, ремісників - загальне процвітання дозволило багатьом придбати шолом і панцир. Крім того, судові посади були доступні й біднякам, а найважливіші питання вирішувало народні збори. Це була ще не цілком демократія, але вже не тиранія - тиранія була необхідністю під час голоду, тепер же голод пішов у минуле й разом з ним канули в небуття "тирани". ПІДВИЩЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОГО ТИСКУ ПОРОДЖУЄ МОНАРХІЮ, ПАДІННЯ ТИСКУ РОБИТЬ ЇЇ НЕПОТРІБНОЮ - такі закони історії. Торгово-промисловий переворот позбавив Грецію від вічної примари голоду, понизив демографічний тиск і поховав "тиранію" - наступила нова епоха, епоха морської торгівлі й успіху. Однак на початку цієї епохи Греції було призначено витримати найбільше випробування - війну з "царем царів" і "царем Вселеної", великим царем персів Ксерксом.